Смерть – наслідок неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків

Смерть – наслідок неналежного виконання

медичним працівником своїх професійних обов’язків

Неналежне виконання лікарем-анестезіологом своїх професійних обов’язків, внаслідок недбалого ставлення до них, спричинило смерть хворого.

11 червня 2018 року вироком Личаківського районного суду м.Львова лікаря-анестезіолога реанімаційно-анестезіологічного відділення №1 Львівської обласної клінічної лікарні визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України (Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником).

За обставинами справи 28.06.2014 року о 15.10 год. хворий поступив у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні, де після проведеного огляду, був госпіталізований в ургентному порядку із виставленням діагнозу: одонтогенна флегмона дна порожнини рота зліва, що потребувало оперативного втручання під загальним знечуленням. З метою анестезіологічного забезпечення оперативного втручання хворого було залучено лікаря-анестезіолога, яка в цей день була черговим лікарем-анестезіологом по ургентній операційній. О 20.05 год. цього ж дня лікар оглянула хворого і після чого, о 20.55 год. вона розпочала його передопераційну підготовку.

У подальшому, продовжуючи спостереження за станом хворого та лікування у вигляді анестезіологічного забезпечення, лікар-анестезіолог, врахувавши прогностичні критерії тяжкої інтубації, однак недбало ставлячись до своїх професійних обов'язків, порушуючи вимоги Наказу МОЗ України № 430 від 03.07.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Анестезіологія та інтенсивна терапія», несучи відповідальність за якість проведення інтубації як лікар-анестезіолог, який провів первинний анестезіологічний огляд та обрав алгоритм дій за умови вибору рішення про інтубацію, провела більше двох невдалих спроб інтубації, при першій з яких відбулась неправильна постановка ендотрахіальної трубки в стравохід, що негативно вплинуло на стан здоров'я хворого.

Крім того, несучи персональну відповідальність, як лікар-анестезіолог за проведення лікування хворого у вигляді анестезіологічного забезпечення, лікар своєчасно не прийняла рішення про хірургічну інтубацію (трахеостомію) та після проведення нею більше двох невдалих спроб інтубації допустила до проведення додаткових спроб інтубації інших двох лікарів-анестезіологів, які теж виявились невдалими, тим самим відтермінувала накладення трахеостоми хворому, що в кінцевому результаті призвело до смерті останнього.

Суд призначив лікарю покарання у виді позбавлення права обіймати посади у сфері медицини та займатися медичною діяльністю на максимальний строк – 5 років, однак у відповідності до вимог ч.5 ст. 74 КК України звільнив обвинувачену від призначеного покарання з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст. 49 КК України – у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення злочину минуло більше трьох років.

Крім цього, суд задовольнив цивільний позов та стягнув з Львівської обласної клінічної лікарні на користь одної потерпілої 300 000 грн. моральної шкоди; 26 043,80 грн. матеріальної шкоди; 649,73 грн. матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого з виплатою вказаної суми щомісячно та довічно, а також на користь іншої – 200 000 грн. моральної шкоди.

При цьому, вирішуючи питання про відшкодування моральної та майнової шкоди потерпілим суд виходив, зокрема з того, що обвинувачена вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.140 КК України, внаслідок чого настала смерть хворого, перебуваючи у трудових відносинах з Львівською обласною клінічною лікарнею. У такому разі, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, обов'язок відшкодувати шкоду, завдану працівником юридичної особи під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків покладається на юридичну особу.

Оскільки наведена норма є спеціальною, порівняно зі статтями 1166, 1167 ЦК України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, тому в даному конкретному випадку застосуванню підлягає саме спеціальна норма (ч.1 ст. 1172 ЦК України), тобто завдана шкода стягується саме із Львівської обласної клінічної лікарні.

Вирок суду не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення.

З текстом вироку можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень  http://www.reyestr.court.gov.ua/, вказавши у полі «Справа №» 463/2090/16-к